І часто це відбувається не тому, що жінка не знає, як піти, боїться залишитися самотньою або опинитися без матеріальної підтримки. Жінка справді може зберігати прихильність до свого кривдника.
Чому це можливо? Справа в тому, що основним психологічним захистом в деструктивних стосунках є розщеплення. Цей захист формується ще в дитинстві, коли батьки своєю поведінкою травмували дитину. Дитячі травми - це руйнування цілісності особистості. Дитині, які б батьки не були, втратити їх рівносильно смерті. І їй доводиться розщеплювати свою психіку на частини. Одна частина сприймає всі травми і відчуває біль. Інша частина сподівається, що батьки зміняться і нарешті зможуть дати ту любов, яку поранена частина так чекає. Цей захисний механізм дає можливість взаємодіяти зі світом не з цілісної позиції, а тільки з однієї частини Я, ізолюючи ту інформацію, яка знаходиться в іншій частині. Цей механізм дозволяє дитині вижити.
І ця розчепленість залишається, коли дівчинка стає дорослою. У такої жінки в структурі особистості є два Я (насправді їх може бути більше). Одне-поранене, або травмоване Я, а інше - те, яке сподівається.
Хочу додати, що жінки з травмою всередині притягують в своє життя таких же травмованих чоловіків. Травма кожного хоче бути побаченою і сціленною. Але фактично життя перетворюється в божевільні емоційні гойдалки.
Жінка, яка перебуває під впливом Я, що сподівається повертатиметься до кривдника, живучи позитивними, але нездійсненними надіями на щасливе майбутнє. Зазвичай скоро ці надії розвіюються через чергове приниження і образи з боку іншої людини, чи це батько, чи це партнер. І тоді на зміну Я, що сподівається приходить біль і розчарування пораненого Я.
Чоловік, який принижує або навіть б'є дружину, як правило після цього кається в своїй поведінці (у нього працюють свої процеси). Просить вибачення і сподівається, що вона повернеться. У жінки в такий час включається Я, що сподіваюче і вона знову готова повернутися. Але ... до перших побоїв. Далі все відбувається за відомим сценарієм. Цей біг по колу може бути нескінченним. Поки насильство не поставить під загрозу саме життя.
Це важкий процес, який виснажує душу. Піти не можу - залишитися теж. Часто таких жінок звинувачують в слабохарактерності і безвольності. І соціум обурюється «як ти можеш з ним перебувати»!
Все не так просто, і справа тут не в слабохарактерності. Справа в глибині травми. Комусь вдається вийти з таких відносин, хтось застряє надовго.
Коли жінка приходить за допомогою, вона вже починає шлях до себе. Поступово, крок за кроком, зцілюючи свої рани і приходячи до можливості бачити всю ситуацію вцілому, а не фрагментами. І поступово з'являється цілісність, повага до себе, цінність себе. І тоді вона починає бачити вже зовсім інших чоловіків і будувати відносини, поважаючи себе в них.У відносинах тільки через цінність і повагу себе ми можемо цінувати і поважати партнера.
Немає коментарів:
Дописати коментар