Оргастична потенція являє собою властивість без будь-якого гальмування віддатися потоку біологічної енергії, властивість до вивільнення застоявшогося сексуального збудження за допомогою мимовільної тілесної конвульсії, яка викликає насолоду. Жоден невротик не володіє цією властивістю і переважна більшість людей страждають неврозами характеру.
Під час статевого акту, який не супроводжується страхом, відразою і фантазією, сила задоволення в мить оргазму залежить від величини сексуальної напруги, що сконцентрована на генітальній сфері. Задоволення тим інтенсивніше, чим більший і крутіший "перепад" збудження.
Нижче описаний статевий акт, який закінчується оргастичним задоволенням (оргазмом), стосується лише типічних, визначених законами природи, фаз і стереотипів поведінки. Тут не враховуються біологічні ігри заради досягнення збудження, які визначаються різними індивідуальними потребами і не характеризуються загальними закономірностями.
І. Фаза мимовільного контролю над наростанням задоволення.
- Ерекція не болюча, а сама по собі приємна. Статеві органи не перезбуджені, як після довгого стримування або у випадку передчасної еякуляції. Геніталії жінки наповнені кров'ю і зволожені у зв'язку з рясною секрецією статевих залоз. Головну роль при цьому грає збудження слизової оболонки піхви. Важливою ознакою органістичної потенції чоловіка є прагнення до проникнення в тіло жінки. Але у чоловіків ерекція може з'явитися без потягу. Така ерекція з'являється у деяких сильних в ерективному відношенні чоловіків із нарцистичним характером та при сатиріазі.
- Чоловік і жінка стають ніжними, якщо немає проявів, які б протиречили цьому. В якості патологічних відхилень від такої поведінки слід розглядати агресивність, що породжується садистськими імпульсами, які є у деяких хворих неврозом нав'язливих станів і які володіють сильною ерективною потенцією. Сюди ж відноситься бездіяльність осіб із пасивно-жіночим характером. Ніжність відсутня під час "ананістичного статевого акту" з некоханим об'єктом. Активність жінки зазвичай нічим не відрізняється від чоловічої. Широко поширена пасивність жінки хвороблива, оскільки в більшості випадків є наслідком мазахістських фантазій про згвалтування.
- Задоволення, яке під час акту очікування утримувалося приблизно на одному і тому ж рівні, несподівано наростає і в чоловіка, і у жінки при введенні фалоса. Відчуття "всмоктування", яке відчуває чоловік, відповідає відчуттю жінки, якій здається, що вона "всмоктує" член.
- Потяг чоловіка увійти дійсно глибоко наростає, однак, він не приймає садистської форми "потягу просверлити", що зустрічається в характерах, на який впливає невроз нав'язливих станів. В результаті двохсторонньої повільної, стихіної і ненапруженої фрікції (тертя) збудження концентрується на поверхні члена і його головки, а також на задніх ділянках слизової оболонки піхви. Характерні відчуття, які попереджають про рух сім'я і потім, відповідно, сім'явиверження, ще повністю відсутні. Тіло все ще менше збуджене ніж статеві органи. Свідомість повністю налаштована на прийняття відчуттів задоволення, "Я" настільки активно бере участь в цьому, наскільки воно намагається вичерпати всі можливості отримання задоволення і до настання оргазму досягти дійсно високого напруження. Звичайно, це відбувається не в результаті свідомих роздумів, а спонтанно, на основі попереднього досвіду, та індивідуально - в залежності від зміни положення, характеру фрікції, їх ритму і т.д. Виходячи із співпадінь у повідомленнях сильних чоловіків і жінок, відчуття задоволення тим значніше, чим повільніше і м'якше фрікція і чим краще вони відчувають один одного. В цьому вбачається високий ступінь ідентифікації з партнером. Патологічну протилежність представляють потяг до різких фрікцій з анестезією пеніса, яка з особливою силою проявляється у осіб із садистським характером невротичного типу, у страждаючих від неможливості сім'явиверження, і нервовий поспіх у тих, хто страждає передчасною еякуляцією. Люди, які володіють оргастичною потенцією, ніколи не розмовляють і не сміються під час статевого акту. Тут не йде мова про ніжні слова. Як розмова так і сміх вказують на порушення вміння віддаватися (самозрікатися), яке являється передумовою безумовного занурення в потік почуття задоволення. Чоловіки, які сприймають самозречення як щось "бабське", завжди страждають оргастичними порушеннями.
- Переривання фрікції на цій фазі приємне через особливе відчуття задоволення, що виникає в стані спокою, і здійснюється без напруження душевних сил. Завдяки цьому акт стає довшим. В стані спокою збудження дещо зменшується, але не минає зовсім, як буває в патологічних випадках. Переривання статевого акту з допомогою вилучення члена не викликає підкреслено неприємних відчуттів, якщо це відбувається після відпочинку. Під час тривалої фрікції збудження безперервно наростає, перевершуючи рівень, існуючий до переривання, і чим далі, тим сильніше охоплює все тіло, в той час як статеві органи залишаються в стані більш-менш рівномірного збудження. Нарешті, внаслідок нового, зазвичай несподіваного наростання генітального збудження починається... ІІ. Фаза мимовільного м'язевого скорочення.
- На цій фазі більше неможливий довільний контроль за ходом збудження. Її своєрідність полягає в наступному: а) наростання збудження більше не може регулюватися, навпаки, воно панує над всією особистістю, зумовлюючи прискорення пульсу і глибокий видих. б) Тілесне збудження все більш концентрується на статевому органі; починає відчуватися "солодке" відчуття, яке найкраще можна описати як відтік збудження від статевого органу. в) Спочатку це збудження зумовлює мимовільне скорочення всіх генітальних м'язів і мускулатури дна тазу. Вони протікають хвилеподібно. Піки хвиль співпадають з повним введенням члена, їх нижні точки - з його вилученням. Але зразу ж, як тільки вилучення перейшло певну границю, починаються спазматичні скорочення, прискорюючі сім'явиверження. У жінок скорочується гладка мускулатура піхви. г) На цій стадії переривання акту безумовно неприємне як для чоловіків, так і для жінок. Скорочення м'язів, що викликають у чоловіка оргазм і еякуляцію, при перериванні відбувається судомно, а не ритмічно. Це викликає дуже неприємне відчуття, а інколи і біль в дні тазу та крижах. Окрім того, через судоми, сім'явиверження відбувається раніше ніж при непорушеній ритміці. Мимовільне продовження першої фази статевого акту до певної степені нешкідливе і підсилює задоволення. Навпаки, переривання або мимовільна зміна протікання збудження на другій фазі шкідливе тому, що в ній процес відбувається уже рефлекторно.
- Через подальше підсилення мимовільного скорочення м'язів і збільшення їх частоти збудження різко і швидко наростає, досягаючи фази вершини, як правило, вона співпадає з першим скороченням м'язів чоловіка, що сприяють сім'явиверженню.
- Тепер починається більш менш сильне затьмарення свідомості. Фрікції після короткочасного призупинення на вищій точці фази, вершині, стихійно підсилюються, і потяг увійти "повністю" стає все інтенсивнішим з кожним скороченням м'язів, що спонукає до сім'явиверження. М'язеві скорочення у жінок відбуваються так само, як у чоловіків. Існує лише психологічна різниця, суть якої в тому, що здорова жінка, проживаючи фазу вершини, а також напротязі короткого часу після неї хоче "повністю увібрати" в себе фалос чоловіка.
- Оргастичне збудження повідомляється всьому тілу і викликає бурхливі конвульсії всієї мускулатури тіла. Самоспостереження, які проводили здорові особи обох статей, а також аналіз певних порушень оргазму показують: те, що ми називаємо зменшенням напруги і відчуваємо як моторну розрядку (зменшення оргазму), в більшій мірі є результатом зворотнього потоку збудження - його повернення на тіло. Цей зворотній потік відчувається як несподіване зменшення напруги. Таким чином, вершина являє собою поворотний пункт в ході збудження, коли воно змінює свій напрямок руху до геніталій на зворотній. Тільки повний спад збудження і формує задоволення, що свідчить про перетворення збудження в тілі і розгрузку генітального апарату.
- Перш ніж досягається нульова точка, збудження спадає, при чому процес спадання являє собою плавну криву і змінюється приємною душевною і тілесною розрядкою. В більшості випадків проявляється сильна потреба у сні. Чуттєві стосунки загасли, але продовжує існувати "насичене" ніжне ставлення до партнера, до якого додається відчуття вдячності. В протилежність цьому, ті, хто страждає оргастичною імпотенцією, відчувають "свинцеву" втому, відразу, досаду або байдужість, а інколи, навіть, ненависть до партнера.При сатиріазі і німфоманії сексуальне збудження не зникає. Безсонниця, зумовлена оргастичною імпотенцією, є однією із важливих ознак незадоволення. Навпаки, не можна зробити безумовний висновок про задоволення в тому випадку, якщо хворий повідомляє, що засинає зразу ж після акту.
Якщо ми ще раз подивимося на дві фази статевого акту, то виявиться, що перша більшою мірою характеризується сенсорним, друга - моторним проживанням задоволення.
Мимовільна біогенетична конвульсія всього організму і повний спад збудження являються найважливішою ознакою оргастичної потенції. Існують часткові розрядки напруги, подібні до оргазму. Клінічний досвід Райха учить, що люди втратилим властивіть до мимовільного у вегетативному значенні самозречення внаслідок загального сексуального пригнічення. Під "оргастичною потенцією" він розумів останню частину збудження і зняття напруги, яка до сьогодні залишилася невідомою. Оргастична потенція формує первинну і основну біологічну функцію, спільну у людини із всім живим. Всі природні відчуття виводяться з цієї функції або потягу до неї.
Хід збудження жінки нічим не відрізняється від ходу збудження властивого чоловіку. І у чоловіків, і у жінок оргазм стає сильнішим при співпадінні кульмінацій генітального збудження. Це дуже часто зустрічається у людей, які можуть сконцентрувати ніжність і чутливість на одному партнері, знаходячи відповідний відгук, і є правилом, якщо любовні стосунки не порушені ні внутрішнім, ні зовнішнім. В таких випадках повністю відсутня свідома фантазія. "Я" охоплюють приємні відчуття, на які воно зорієнтовано повністю. Вміння налаштуватися на оргастичні переживання всією афективною особистістю, не дивлячись не деякі протиріччя, являє собою ще одну властивість оргастичної потенції.
Питання про те, чи заспокоюється несвідома фантазія, не піддається простому рішенню. Про це свідчать певні ознаки. Фантазії, які залишені можливості стати свідомими, можуть тільки заважати. Серед фантазій, супроводжуючих статевий акт, треба відрізняти ті, що співпадають із сексуальним переживанням, від протилежних їм. Якщо партнер, хоча б на мить, був в стані привернути до себе сексуальне зацікавлення, то несвідома фантазія стає зайвою, оскільки вона за своєю суттю протиречить реальному переживанню - адже фантазують тільки про те, чим неможливо володіти в дійсності.
Існує дійсне перенесення уявлення з об'єкту фантазії на партнера. Останній може замінити об'єкт фантазії, якщо він в основних рисах співпадає з ним. Якщо ж, навпаки, перенесення сексуального зацікавлення відбувається, не дивлячись на те, що партнер не співпадає в своїх основних особливостях з вигаданим образом, а тільки через невротичний пошук початкового об'єкта без внутрішнього вміння до дійсного перенесення, то ніяка ілюзія не зможе заглушити тихого відчуття несправжності в стосунках. Тут немає розчарування після акту, тут воно неминуче; тут можна припустити, що фантазія під час акту не заспокоїлась, а, навпаки, слугувала збереженню ілюзії, тут втрачений інтерес до початкового об'єкта і, відповідно, властиве йому вміння до формування фантазії, оскільки цей об'єкт наново виник в партнері. При дійсному перенесенні зникає переоцінка сексуального партнера, властивості, що не відповідають образу початкового об'єкта, оцінюються правильно і викликають терпиме ставлення до себе. При несправжньому перенесенні ідеалізація надмірна і переважають ілюзії, негативні властивості не приймаються і фантазія не може зупинитися, інакше ілюзії будуть втрачені. Чим напруженіше має працювати фантазія, уподібнююча партнера ідеалу, тим більше інтенсивності і сексуально-економічної цінності втрачає сексуальна насолода.
Наскільки розбіжності, як правило супроводжуючі будь-які довготривалі стосунки між людьми, знижують інтенсивність сексуального переживання і чи відбувається це взагалі - загалом залежить від характеру таких розбіжностей. Зниження тим ймовірніше перетвориться в хворобливе порушення, чим сильніша фіксація на початковому об'єкті і відсутність вміння до дійсного перенесення, і чим більша подальша затрата енергії, потрібної для подолання неприйняття партнера.
Мимовільна біогенетична конвульсія всього організму і повний спад збудження являються найважливішою ознакою оргастичної потенції. Існують часткові розрядки напруги, подібні до оргазму. Клінічний досвід Райха учить, що люди втратилим властивіть до мимовільного у вегетативному значенні самозречення внаслідок загального сексуального пригнічення. Під "оргастичною потенцією" він розумів останню частину збудження і зняття напруги, яка до сьогодні залишилася невідомою. Оргастична потенція формує первинну і основну біологічну функцію, спільну у людини із всім живим. Всі природні відчуття виводяться з цієї функції або потягу до неї.
Хід збудження жінки нічим не відрізняється від ходу збудження властивого чоловіку. І у чоловіків, і у жінок оргазм стає сильнішим при співпадінні кульмінацій генітального збудження. Це дуже часто зустрічається у людей, які можуть сконцентрувати ніжність і чутливість на одному партнері, знаходячи відповідний відгук, і є правилом, якщо любовні стосунки не порушені ні внутрішнім, ні зовнішнім. В таких випадках повністю відсутня свідома фантазія. "Я" охоплюють приємні відчуття, на які воно зорієнтовано повністю. Вміння налаштуватися на оргастичні переживання всією афективною особистістю, не дивлячись не деякі протиріччя, являє собою ще одну властивість оргастичної потенції.
Питання про те, чи заспокоюється несвідома фантазія, не піддається простому рішенню. Про це свідчать певні ознаки. Фантазії, які залишені можливості стати свідомими, можуть тільки заважати. Серед фантазій, супроводжуючих статевий акт, треба відрізняти ті, що співпадають із сексуальним переживанням, від протилежних їм. Якщо партнер, хоча б на мить, був в стані привернути до себе сексуальне зацікавлення, то несвідома фантазія стає зайвою, оскільки вона за своєю суттю протиречить реальному переживанню - адже фантазують тільки про те, чим неможливо володіти в дійсності.
Існує дійсне перенесення уявлення з об'єкту фантазії на партнера. Останній може замінити об'єкт фантазії, якщо він в основних рисах співпадає з ним. Якщо ж, навпаки, перенесення сексуального зацікавлення відбувається, не дивлячись на те, що партнер не співпадає в своїх основних особливостях з вигаданим образом, а тільки через невротичний пошук початкового об'єкта без внутрішнього вміння до дійсного перенесення, то ніяка ілюзія не зможе заглушити тихого відчуття несправжності в стосунках. Тут немає розчарування після акту, тут воно неминуче; тут можна припустити, що фантазія під час акту не заспокоїлась, а, навпаки, слугувала збереженню ілюзії, тут втрачений інтерес до початкового об'єкта і, відповідно, властиве йому вміння до формування фантазії, оскільки цей об'єкт наново виник в партнері. При дійсному перенесенні зникає переоцінка сексуального партнера, властивості, що не відповідають образу початкового об'єкта, оцінюються правильно і викликають терпиме ставлення до себе. При несправжньому перенесенні ідеалізація надмірна і переважають ілюзії, негативні властивості не приймаються і фантазія не може зупинитися, інакше ілюзії будуть втрачені. Чим напруженіше має працювати фантазія, уподібнююча партнера ідеалу, тим більше інтенсивності і сексуально-економічної цінності втрачає сексуальна насолода.
Наскільки розбіжності, як правило супроводжуючі будь-які довготривалі стосунки між людьми, знижують інтенсивність сексуального переживання і чи відбувається це взагалі - загалом залежить від характеру таких розбіжностей. Зниження тим ймовірніше перетвориться в хворобливе порушення, чим сильніша фіксація на початковому об'єкті і відсутність вміння до дійсного перенесення, і чим більша подальша затрата енергії, потрібної для подолання неприйняття партнера.
Немає коментарів:
Дописати коментар