Емоційний інтелект

 Емоційна грамотність є джерелом особистої сили, необхідної для успіху в сучасному світі.

• Емоційна грамотність - це емоційний інтелект, що фокусується на любові.
• Любити (себе та інших) і бути любимим(-мою) (собою та іншими) - важливі умови емоційної грамотності.
• Уміння любити і приймати любов, втрачене у більшості людей, можна відновити і засвоїти за допомогою 5-ти простих транзактних вправ.
• Для покращення навику любові  навчання емоційній грамотності включає в себе 3-и складних навики, кожен з яких має додатковий набір транзактних вправ.

Це такі навики:

а) казати про свої емоції і про те, що їх викликає;

б) розвивати здатність до емпатичної інтуїції;

в) вибачатися за шкоду, що спричинена нашими емоційними помилками.

Практикування цих особливих транзактних вправ в особистих стосунках, вдома, з друзями та на роботі з часом призведе до росту емоційної грамотності.

З допомогою цих вправ Ви можете стати більш люблячою людиною - людиною, яка відчуває любов до людей та вміє любити пристрасно та постійно, яка може бути ласкава з друзями та товариська  з іншими людьми. Ви зможете краще впізнавати, виражати і контролювати свої емоції: Ви усвідомите, коли Ви злитеся чи радієте, соромитеся чи надієтеся, Ви зрозумієте, як продуктивно повідомити про свої почуття. Ви станете більш емпатійні і будете розпізнавати емоційний стан інших людей та реагувати на нього із співчуттям. Ви зможете взяти на себе відповідальність за емоційну шкоду, спричинену вашими помилками, і ефективно вибачитися. Замість того, щоб шкодити і заважати Вам, Ваші емоції зроблять Вас сильнішими і збагатять Ваше життя і життя тих, хто є навколо Вас.

Емоційній грамотності - інтелекту серця - можна навчитися, практикуючи особливі транзактні вправи, які спрямовані на усвідомлення своїх та чужих емоцій, властивість любити інших та себе, одночасно розвивати чесність і властивість брати на себе відповідальність за свої вчинки.

 

Ми емоційно безграмотні тому, що всі ми не одноразово проживали болючий емоційний досвід, через що наші емоційні системи відключилися. Як це відбувається? Наведу приклад фізичної травми. Коли ми отримуємо будь-яку побутову травму, ми не одразу відчуваємо сильний біль, спочатку ми відсмикуємо руку (якщо травма стосується руки), а тоді, через декілька секунд відчуваємо страшенний біль.

Чому ж ми не одразу відчуваємо біль? І чому, після фізичної травми, за якийсь час ми можемо спокійно про неї розповідати?

Тому, що нервова система на якийсь час впадає в шок і блокує біль, щоб вберегти нас від перевантаження. В такому випадку шок корисний, оскільки ми якийсь час не відчуваємо болю і, тому маємо кілька секунд, щоб усвідомити що відбулося.

Оніміння - природня реакція на травмування чи поранення. Коли біль від травми блокується, у нас з'являється можливість втекти або прийняти життєво важливе рішення, що ми не могли б зробити відчуваючи сильний біль і жах. Але фізичне оніміння, яке йде одразу після поранення недовге, лише на деякий час забезпечує анестезію, до того, коли з'явиться біль...

Оніміння, яке ми відчуваємо в результаті емоційної травми, за своєю природою таке ж. Фізична травма, зазвичай, є ситуативною, і оніміння, до якого вона веде є тимчасовим. Проте у випадку постійної жорстокості і емоційної травми оніміння стає хронічним. Ми виживаємо долаючи психологічні травми тому, що вмикаються механічні психологічні стіни, які захищають нас від болючих емоцій і відокремлюють нас від неприємних людей і болю, який вони нам роблять. Емоційну травму можна яскраво прожити знову, якщо згадати про те, що було. Емоційне оніміння береже нас від важких думок, спогадів про минуле, нічних жахіть. Це гарно виглядає збоку, проте цей компроміс досить проблемний. Психологічні стіни, якими ми загороджуємося від емоційного болю, можуть стати постійними і відокремлювати нас від хороших, люблячих людей; почуття радості, надії та любові. Те, що не дає нам відчувати емоційний біль, не дає нам відчувати й емоційне задоволення. До того ж, ці стіни можуть випадково завалитися і нас охоплять хаотичні, іноді сильно руйнуючі емоції. 

Стан окремих людей змінюється від оніміння до повного включення високої чутливості до всіх емоцій. Обидві ці крайнощі є формою емоційної безграмотності. Коли емоцій немає взагалі або вони представлені надто яскраво, вони не виконують свої корисні функції.

Для відновлення після емоційних стресів важливо, щоб ми могли неодноразово згадати травми, які сприяли нашому відчуженню та обговорювати їх з розуміючими людьми. Але, зазвичай ми не обговорюємо такі травми і не відновлюємося після них. Навпаки, ми звикаємо до стану емоційної байдужості або хаосу. Емоційні травми, такі як жорстоке ставлення батьків або алкоголізм, зазвичай зберігають як таємну ганьбу і ні з ким не обговорюють. Емоційні травми повторюються тому, що ми не знаємо, як уникнути жорстоких, жадібних, нерозсудливих та егоїстичних людей, які роблять нам боляче. Ми, навпаки, продовжуємо спілкуватися з ними і моделі емоційного насилля повторюються. Саме тому емоційні травми накопичуються протягом життя і гнояться в далеких закутках душі, псуючи емоційне здоров'я жертви.

Не тільки ті, хто проживає сильний посттравматичний стрес, але й багато з нас живе в стані напівпостійного емоційного шоку. Оскільки болючі переживання повторюються знову й знову. Ми втрачаємо зв'язок з більшістю наших почуттів. Ми забуваємо болючі  випадки, не пам'ятаємо, що відчували і, не знаємо нікого, хто міг би уважно із співчуттям вислухати нас, щоб розібратися з ними. Виходить, ми йдемо життям під "емоційною анастезією" і більшіть почуттів закриті в наших серцях, тому що ми постійно розчаровуємося в цьому підозрілому і ворожому світі.

Звичайно, далеко не всі зіштовхнулися в дитинстві з алкоголізмом чи грубістю батьків. Але, навть, звичайні злети і падіння під час дорослішання і в повсякденному житті можуть бути доволі болісними і привести до певного ступеня оніміння, як захисна реакція. Емоційні потрясіння починаються в ранньому дитинстві і супроводжують нас все життя. Нас сварять, коли ми граємо в захоплюючу гру ("Ти замовкнеш хоч на хвилину?"), або залишають нас самих, коли нам страшно ("Ти впораєшся"). Наші батьки можуть битися або, просто, не звертати один на одного уваги. Інші діти насміхаються над нами або б'ють нас, а іноді, це роблять навіть ті, кого ми вважаємо своїми друзями. З чиєїсь примхи нас роблять цапами відбувайлами або ображають нас.

Тут можу підсумувати, що у вище наведених прикладах жертви закриваються, німіють емоційно; а агресори так і не здобувають емоційного досвіду не отримавши відсіч, і теж стають емоційно неосвіченими. Що і в одному, і в іншому випадках може призвести до більш глибокого травмуючого досвіду в дорослому віці.

В дитинстві дитина може зіштовхнутися з емоційним стресом, грубістю і навіть насиллям. Часто нам відмовляють в любові або використовують її, щоб маніпулювати нами: проявляють її тільки якщо ми "гарно себе ведемо", і відмовляють, якщо вели себе "погано". Коли це відбувається вдома або в школі, ми вимушені приховувати свої почуття і бажання. Нас навчають, що проявляти свої почуття грубо, принизливо і нерозумно. В такий спосіб в нас розвивають емоційну безграмотність. Щоб задовільнити таких учителів та вихователів, нам в першу чергу потрібно блокувати свої емоції. 

Часто батьки турбуючись тільки про найочевидніше, чи не дражнять нас в школі, чи нема у нас проблем з друзями, забувають поцікавитися нашими внутрішніми стражданнями: відмовами, складнощами, романтичними розчаруваннями або почуттям неповноцінності. Окремим батьким просто незручно питати дітей про їх почуття і обговорювати їхні емоції.

Ось так і відбувається марафон по колу, навчання та виховання емоційно безграмотних людей. А тоді ми звинувачуємо інших у своїх бідах і не бачимо очевидної проблеми у собі. Думаємо, що всі нам винні(((. А якщо так думають і всі, хто навколо нас? Що тоді?.....

Складові емоційної освіченості

1. Знання власних почуттів

Чи знаєте ви свої істенні почуття? Багато людей не можуть визначити почуття любові, сорому або гордості, а також не можуть назвати причини виникнення цих почуттів. Ці ж люди не можуть сказати наскільки сильні їхні емоції, навіть, якщо попросити їх класифікувати емоції як слабкі, сильні або непереборні. Якщо ви не можете визначити емоції, які відчуваєте, їх силу і наслідки, ви не можете сказати, з якою силою ці почуття впливають на вас та оточуючих вас людей.

2. Уміння щиро співчувати

Чи знайомі вам почуття інших людей? Ви розумієте чому люди відчувають ті чи інші почуття? Ви ототожнюєте ситуації і мотиви інших людей зі своїми? Це і є вміння "відчувати" інших людей, переживати їхні емоції, як власні. Більшість людей мають віддалене уявлення про почуття інших. Коли ми співчуваємо іншим, емоції людей резонують в нас. Ми інтуітивно відчуваємо, що це за почуття, наскільки воно сильне і що його викликало.

3. Уміння керувати своїми емоціями

Ви контролюєте свої емоції? Знань про свої емоції та емоції інших недостатньо щоб стати емоційно грамотним. Ми маємо знати коли і як виражені емоції або їх відсутність впливає на інших людей. Ми маємо навчитися закріплювати свої позитивні емоції, такі як, надію, любов і радість. Ми маємо також знати, як проявляти негативні емоції: гнів, страх або провину, щоб нікому не нашкодити, використати ситуацію в користь для себе або відкласти вирішення проблеми до кращих часів.

4. Відшкодування емоційної шкоди

Ви знаєте як вибачитися і загладити свою провину? Ми всі люди і всі ми робимо емоційні помилки, ображаємо інших, але рідко щось робимо для виправлення своїх помилок - надаємо перевагу не звертати на це увагу. Нам потрібно навчитися визнавати, що ми вчинили невірно і виправляти ситуацію. Для цього, нам потрібно взяти на себе відповідальність, попросити вибачення і загладити провину. Це важко, але якщо ми не будемо цього робити, такі помилки будуть постійно отруювати наші стосунки.

5. Об'єднання всіх навиків.

В кінцевому результаті, якщо ви отримаєте достатньо навичок, то розвиватимете особисту якість, яка називається "емоційною інтерактивністю". Це означчає, що ви зможете налаштуватися на почуття оточуючих вас людей, розуміючи їхній емоційний стан і знаючи, як ефективно взаємодіяти з ними.

Якщо ми емоційно грамотні, ми можемо заставити свої емоції працювати в нашу користь і оточуючих нас людей, а не проти нас. Ми вчимося контролювати складні емоційні ситуації, які часто ведуть до боротьби, брехні, нападів і травмують інших людей, а натомість, ми насолоджуватимемося такими емоціями як любов, надія і радість.

Якщо Вам потрібна допомога у підвищенні свого рівня емоційної грамотності? Якщо ви бажаєте підняти рівень свого життя і стати щасливішими? Ви хочете зробити свою бізнес-команду продуктивнішою?

Пропоную Вам ланцюжок транзактних вправ, які допоможуть підняти Ваш EQ. Ви зможете маючи ці вправи, без моєї участі, маючи детальний опис вправ, стати щасливішими! 

Свій запит можете надсилати в коментарях або месенджерах (Контакти)!

Бажаю Вам розміти себе та інших!

Архетипи: Королева, Провидиця, Войовниця, Любляча

 

Чи зіштовхувалися ви вже з поняттям архетипу, чи знайоме воно вам чи спираєтеся ви на знання про нього у звичайному житті?

Архетипи зараз в моді: їх використовують стилісти, психологи, бізнес-тренери, вчителі ораторської майстерності. У книгарнях з'являється дедалі більше книжок різних авторів з цього приводу. Що це таке і навіщо воно нам?

Появі архетипу в психології ми зобов’язані К.Г. Юнгу. Після того, як він сформулював, що існує колективне несвідоме (глибший шар психіки, зміст і досвід якого не належить особистості людини, а успадковується нею), він зазначив, що його змістом є архетипи. Це форми уявлень людства, які відображені у казках, міфах, видіннях, фантазіях та снах. Вони не належать до конкретного часу та території. Їх, теоретично, може бути будь-яка кількість. Архетипи - базові патерни інстинктивної поведінки. Іншими словами, за певних обставин людині пропонуються на вибір можливості та форми поведінки, які вона вже сама наповнює змістом.

Сама форма (архетип), як правило, не усвідомлюється людиною, але через її наповнення особистим змістом людина може її усвідомлювати. Архетип може переживатися на всіх рівнях — до нас приходять емоції, відчуття у тілі та знання. Як правило, інтенсивність цих переживань досить висока.

Як виявляються архетипи і яке місце вони займають у житті?

Ви помічаєте, що вами, ніби щось заволоділо, наприклад, сильна емоція, і стан, викликаний нею, значно відрізняється від вашого звичайного стану. Ситуація може бути новою, але вже є ідея того, як треба діяти. Наприклад, хтось образив вашу дитину, і ви близькі до стану, коли готові пірвати цю людину на шмаття, ви лютуєте. Або вас «підрізали» на дорозі, і ви зараз наздоженете кривдника і помститеся. Це ознака того, що у вас увімкнувся архетип воїна.

Жінка, яка не має дітей, залишившись наодинці з дитиною, знатиме, як їй слід поводитися — вона має доступ до патернів поведінки завдяки архетипу матері.

Коли ми закохані, або щось нове починається в нашому житті, і ми настільки захоплені цим, що не можемо спати і ні про що інше думати, то ми проживаємо архетип люблячої. Це типові приклади того, як наше несвідоме пропонує форми та стратегії нашій свідомості.

Часто люди не помічають або не усвідомлюють, що вони потрапили під владу архетипу. Тоді це може бути небезпечно, наприклад, помста на дорозі може обернутися круглою сумою і завдати шкоди сімейному бюджету. А зайва влада люблячого архетипу може призвести до залежності від обожнюваного об'єкту.

 

Як зробити так, щоб архетипи не мали більшої влади над людиною, ніж їй би хотілося і, навпаки, отримати доступ до тих, які з якихось причин, не проявляються і цим зробити своє життя гармонійнішим?

Недостатньо сказати людині усвідомлюй свої архетипи, проте, до їх енергій є доступ через переживання. Щось відчуваючи ми можемо перевести це в картинку, а картинку описати словами і в такий спосіб зробити місток між двома світами - між світом колективного несвідомого і світом свідомості. Наприклад, нам наснився дуже емоційний сон, (приділивши йому час і працюючи з ним) ми можемо перекласти його зміст на зрозумілу нам мову, спочатку в образи та картинки, а потім у слова.

Як використовувати усвідомлений контакт з архетипами у звичайному житті?

Це були приклади, коли архетипи автономно використовували свою владу над людиною. Небезпека у тому, що поки архетипи є у нашому житті автономно, тобто ми їх не усвідомлюємо, то вони керують нашим життям — вони наче використовують нас для прояву себе в цьому світі.

Усвідомлюючи ситуацію та усвідомлено наповнюючи запропоновану форму своїм змістом, ми отримуємо можливість використовувати енергію архетипу з одного боку та залишатися біля керма свого життя – з іншого боку. Як було сказано вище, архетипів може бути безліч, адже це практично більш менш типові ситуації, що зустрічаються в житті людини в різних сферах і проявах. Це вся людська спадщина. Це можуть бути герої міфів та релігій. Будь-який архетип може мати також неосяжну кількість аспектів. Наприклад, архетип матері: мати (чиясь) та Велика Мати; мачуха та свекруха; годувальниця; прамати; богиня Мати; Діва; (Деметра та Кора); мати як пошук Раю; у широкому значенні Церква, Земля, Небо, Ліс, Море; Матерія, у вузькому значенні - місце народження, сад, дерево, джерело; у вузькому значенні матка; йоні; як тварина корова, кролик і всі звірі, що допомагають.

Для короткого керівництва у звичайному житті опишу класифікацію, яку використовує Д. Жилет і Р. Мур, вони виділили такі архетипи як Король, Маг, Воїн, Коханець для чоловіків. Для жінок  використаємо жіночі архетипи - Королева, Провидиця або Відьма, Воїтелька, Любляча.

Королева

Королева знає про свою силу, і використовує її, не принижуючи інших. Вона гідна бути тією, ким є, і цим дозволяє іншим також бути. Турбується про те, щоб ми могли переживати свою цінність і свою велич, вона формує наші цінності. Вона дбає, щоб її королівство було благополучним і процвітаючим. Вона красива у цих проявах. Це не лише керуюча жінка чи бізнес-вуман, це може бути і домогосподарка, і художниця.

Неприйнята королівської енергія проявляється тиранією, холодністю, маніпуляціями, контролем і жорстокістю стосовно своїх близьких, друзів, колег. Таких жінок часто помилково вважають за сильних, але це жінки, які платять за придушення своєї фемінності тим, що перестають бути живими.

Войовниця

Не усвідомлюваний архетип воїна може виявлятися у боротьбі проти всіх, про всяк випадок, щоб не завдали болю, щоб не торкнулися ран і непрожитих почуттів, не доторкнулися до душі.

Коли ми знаємо себе і свої слабкі місця, тоді боротьба проти когось чи проти всіх може перерости в захист себе і своєї вразливості, у пошук рішення для вирішення ситуації.  Це демонстрація та захист своїх меж.

Любляча

Цей архетип пропонує нам бути живими, бути частиною цього світу, зливатися у своїх переживаннях із природою, коханими, справою життя, довіряти цьому світу. Він пропонує нам позбутися кордонів. Він також проявляється через сексуальність та секс. Коли цей архетип заволодіває нами, і ми не усвідомлюємо своїх дій, він проявляється у залежностях, у нескінченному пошуку задоволень, якому немає кінця. Наприклад, знаючи, що в мене складнощі з відчуттями, я усвідомлено розвиватиму цю сферу. Ходитиму зустрічати світанки і проводжати сонце на заході, щоб очі насолоджувалися; купуватиму смачну їжу, щоб відчувати гру смаків; ходитиму на масаж, розвивати тактильні відчуття. Робитиму все, що допоможе мені отримати досвід розчинення моїх кордонів з межами зовнішнього світу. Вдихаючи аромат, намагатимуся стати цим ароматом, при смакуванні їжі, стати їжею, при митті чашки, бути самим миттям чашки.

Провидиця

Провидиця ділиться знаннями з іншими, вона не використовує їх для своєї вигоди, а поширює їх на користь іншим. Знаннями про те, як влаштований світ, як усе працює. Щоб торкнутися цього архетипу, спробуйте наступне. Наприклад, до вас прийшли по пораду у складній ситуації, слухаючи розповідь іншої людини, подумки спостерігайте ситуацію з боку, спробуйте побачити її суть, про що вам насправді розповідають і що хочуть дізнатися. Спостерігайте свої почуття та емоції, але не дозволяйте їм впливати на знання, що приходить у процесі розповіді.

Ці чотири архетипи охоплюють велику кількість напрямків у нашому житті: роботу, дім, сім'ю, особисте життя, хобі, друзів, фінансову сферу, відносини, духовний розвиток. Одночасно підтримують одне одного та сприяють розвитку людини на її шляху. Любляча дбає про те, щоб інші архетипи залишалися наповнені життям, наділяє їх метою великого кохання. Без неї вони стали б садистами. Без усвідомлень провидеці любляча не могла б відрізняти реальність від ілюзій і рефлексувати; без королеви потонула б від безладу в хаосі почуттів; а без чітких кордонів втратила б стабільність і міцність, впала б в залежність і не могла б діяти. Королева без люблячої була б сухою і розважливою, рішення провидиці були б маніпулятивними, а войовниця перетворилася б на знищуючий механізм.

Поспостерігайте за собою і зверніть увагу, у яких сферах у вас проявляються зазначені архетипи та як вони пов'язані. Цінності та закони, які встановила королева, чи роблять вас щасливішими, чи отримуєте ви необхідні знання та ясність від провидиці для прийняття рішень, чи захищає войовниця ваше королівство, і чи робить вас живою, здатною любити і довіряти любляча?

Ми всі проходимо через такі процеси, як народження, дорослішання, вибір партнера, втрати, старіння та смерть. Але є безліч інших — становлення матір'ю чи батьком, підвищення на роботі, конфлікти, відкриття власної справи, розрив із коханим тощо, які були по-різному пройдені різними людьми у різних епохах, але які так чи інакше надрукувалися у нашому колективному несвідомому. Саме доступ до архетипів, усвідомлене проживання запропонованих форм, допомагає краще розуміти себе, обставини, що склалися, і йти далі.